Вакцинація – це один з найефективніших способів запобігання інфекційним хворобам. Завдяки вакцинації вдалося викорінити віспу, суттєво зменшити поширення поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, кору, паротиту, краснухи, туберкульозу, гепатиту Б та інших захворювань. Вакцинація також є ключовим інструментом у боротьбі з пандемією COVID-19, яка вже забрала мільйони життів у всьому світі.

Однак, незважаючи на очевидні переваги вакцинації, існує багато міфів та забобонів, які підривають довіру до неї та сприяють поширенню антивакцинаторського руху. Ці міфи не мають під собою наукових доказів, але часто використовуються для маніпуляції громадською думкою, створення паніки, сумніву та опору щодо вакцинації. У цій статті ми розглянемо деякі з найпоширеніших міфів про вакцинацію та наведемо факти, які їх спростовують.

Міф 1. Вакцини викликають захворювання, які вони повинні запобігати

Цей міф базується на помилковій уяві, що вакцини містять живі та активні віруси чи бактерії, які можуть заразити організм та спричинити хворобу. Насправді, більшість вакцин містять або вбиті, або ослаблені, або розділені на частини мікроорганізми, які не можуть розмножуватися та викликати захворювання.

Вони тільки стимулюють імунну систему виробляти антитіла, які розпізнають та знищують ці мікроорганізми у випадку реальної інфекції. Деякі вакцини містять синтетичні або генетично модифіковані компоненти, які також не можуть інфікувати організм, а тільки імітують природні антигени.

Вакцини проходять суворі клінічні випробування, перш ніж отримати дозвіл на використання. Ці випробування показують, що вакцини є безпечними та ефективними, та не викликають захворювання, які вони повинні запобігати. Звичайно, вакцини можуть мати побічні ефекти, такі як біль, набряк, червоніння, свербіж, головний біль, нудота, слабкість, підвищення температури тощо.

Але ці ефекти зазвичай є легкими та короткочасними, та свідчать про те, що імунна система працює. В дуже рідких випадках вакцини можуть викликати серйозні алергічні реакції, але для цього є спеціальні протоколи, які дозволяють швидко надати допомогу.

Міф 2. Вакцини викликають аутизм, рак, безпліддя та інші хвороби

Цей міф поширюється через недостовірні джерела, які намагаються створити зв’язок між вакцинацією та різними хворобами, не маючи для цього жодних наукових доказів. Наприклад, один з найвідоміших міфів – це твердження, що вакцина від кір-паротит-краснухи (КПК) викликає аутизм у дітей.

Цей міф з’явився після публікації статті британського лікаря Ендрю Вейкфілда у 1998 році, яка містила фальсифіковані дані про 12 дітей, які мали симптоми аутизму після вакцинації. Пізніше виявилося, що Вейкфілд отримував гроші від адвокатів, які представляли батьків дітей з аутизмом, та мав конфлікт інтересів. Його стаття була вилучена з журналу, а Вейкфілд був позбавлений ліцензії на медичну практику.

З того часу було проведено багато досліджень, які не знайшли жодного зв’язку між вакциною від КПК та аутизмом. Аутизм – це розвитковий розлад, який має генетичну основу та формується ще до народження дитини. Вакцинація не має впливу на розвиток аутизму, але допомагає запобігти серйозних захворювань, які можуть призвести до ускладнень, інвалідності або смерті.

Міф 3. Вакцини не потрібні, бо інфекційні хвороби вже зникли або не є небезпечними

Цей міф базується на неправильному розумінні причин та наслідків зменшення поширення інфекційних хвороб. Насправді, вакцини є однією з головних причин, чому багато інфекційних хвороб стали рідкісними або зникли в деяких регіонах світу. Вакцини допомагають створити колективний імунітет, коли достатня кількість людей є захищеною від певної хвороби, що перешкоджає її поширенню в населенні.

Це не тільки захищає вакцинованих людей, але й тих, хто не може бути вакцинований через медичні протипоказання, алергії, вік, вагітність тощо. Колективний імунітет є важливим для запобігання епідемій та пандемій, які можуть мати катастрофічні наслідки для здоров’я та життя людей.

Однак, колективний імунітет може бути порушений, якщо знижується рівень вакцинації в населенні. Це може статися через недоступність, недостатність або відмову вакцинуватися. Якщо рівень вакцинації опускається нижче певного порогу, який залежить від типу хвороби та вакцини, то ризик зараження та поширення хвороби зростає. Це може призвести до спалахів інфекційних хвороб, які вже вважалися під контролем або викоріненими.

Наприклад, у 2018-2019 роках у Європі спостерігалося збільшення випадків кір, яке було пов’язане з низьким рівнем вакцинації в деяких країнах. За даними ВООЗ, у 2019 році у світ у світі було зареєстровано понад 28 мільйонів випадків кір, з яких близько 207 тисяч закінчилися смертю. Вакцина від кір є безпечною та ефективною, та може запобігти цим трагедіям.

Інфекційні хвороби не зникають, а лише змінюють свою форму та поширення. Вони можуть мутировати, адаптуватися, переноситися з тварин на людей, розповсюджуватися через глобалізацію, міграцію, туризм, торгівлю, зміну клімату тощо. Вони також можуть бути використані як зброя біологічного тероризму. Вакцини допомагають захистити нас від старих та нових загроз, які можуть мати непередбачувані наслідки для здоров’я та життя людей.

Вакцини не тільки запобігають інфекційним хворобам, але й продовжують тривалість життя, зменшують медичні витрати, сприяють соціальному та економічному розвитку, зберігають біорізноманіття, зміцнюють національну та міжнародну безпеку. Вакцини – це один з найбільших досягнень людства, яке врятувало мільйони життів. Вакцини – це не тільки право, але й обов’язок кожної людини, яка піклується про своє здоров’я та здоров’я інших.